Бластофаг 2мл

Бластофаг

Бластофаг 2 мл для лікування папілом, вірусних інфекцій, раку – потужний індуктор інтерферону, стимулятор реакції бласттрансформації лімфоцитів, стимулятор функції гіпоталамуса. Препарат має виражену противірусну активність. У важких випадках до Бластофаготерапії слід додавати різні препарати та технології, що відновлюють та підтримують на високому рівні захисні сили організму, в першу чергу активне довголіття, антивірусний ефект, афродизіак, вазодилатація, детоксикація, захворювання людей похилого віку, лікування гіперліпідемії, лікування гіпертензії, лікування діабету, лікування імпотенції, лікування онкопатологій.
Дослідження Бластофаг для лікування раку без хімії, проведене відповідно до «Вимог до доклінічного вивчення загальнотоксичної дії нових фармакологічних речовин» (та іншими нормативними документами) дозволили охарактеризувати властивості Бластофага та його протипухлинну активність.
Розроблено досить простий метод, який дозволяє контролювати якість препарату за його здатністю пригнічувати проліферацію пухлинних клітин.

Переваги

Дослідження дозволили зробити такі висновки:
 Бластофаг не має токсичних властивостей.
 Бластофаг викликає сильну активацію лімфоїдних клітин, що дозволяє зробити висновок про наявність у нього імуномодулюючих властивостей.
 Бластофаг знижує загальну кількість пухлинних клітин у культурі, пригнічує їх оксидазну та мітотичну активність, знижує рівень включення 3Н-тимидина у культурі та знижує ступінь адгезії клітин до поверхні.
 Дія Бластофага абсолютно специфічно спрямована проти тканин пухлин. На здорові тканини Бластофаг не діє.
 Бластофаг введений в організм здорової тварини або людини, не виявляє імунотропної активності.
Це означає, що у складі Бластофаг відсутні молекули, які мають антигенні властивості.
 Розроблено тест, який дозволяє контролювати протипухлинну активність Бластофага та заснований на визначення рівня включення 3Н-тимідину.

Властивості:

1. Чинить протипухлинну дію (цитостатичну, цитотоксичну): викликає руйнування нуклеотидів і
нуклеопротеїдів у клітинах патологічних новоутворень. Повністю пригнічується мітотична пухлинна активність тканини.
2. Викликає ослаблення онкологічних клітин у процесі позбавлення їх дихання та можливості окислення органічних речовин (цей процес позбавляє онкологічні клітини припливу та виробництва енергії для їхньої життєдіяльності).
3. Стимулює реакцію бласттрансформації лімфоцитів (активний поділ лімфоцитів).
4. Сприяє створенню навколо пухлини активної мезенхімальної реакції (створює запальний обмежувальний “вал”).
5. Сприяє розчиненню некротичних мас, зменшує можливість поширення метастазів.
6.Види впливу на організм:
7. Біостимулююча дія: прискорює утворення грануляційної тканини та загоєння ран.
8. Імуномодулююча: вплив на неспецифічний (вроджений) гуморальний імунітет): індукує вироблення власного інтерферону; вплив на неспецифічний (вроджений) клітинний противірусний та антибактеріальний імунітет: стимуляція фагоцитозу (обґрунтування застосування для профілактики інфекційних вірусних захворювань).
9. Імуностимулююча: відновлює активність специфічного (придбаного) Т-клітинного та гуморального
імунітету, що відновлює депресовані хіміопрепаратами імунні реакції.
10. Противірусна та антибактеріальна за рахунок імуномодулюючої та імуностимулюючої дії.

Методи застосування:

1.Внутрішньо: краплі.
2. Інтраназально: краплі та мазь.
3. Місцево: краплі та мазь (шкіра та всі слизові оболонки).
4. Мікроклізми.
5. Інстиляції.
6. У вигляді тампонів.
7. Ін’єкційно: підшкірно, внутрішньом’язово, внутрішньовенно.

Профілактика та супровід вірусних захворювань:

 Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) – грип; парагрип; аденовірусні, респіраторно-синцітіальні, риновірусні інфекції; коронавірусна інфекція;
 Усіх видів герпетичної інфекції;
Показання при хронічних захворюваннях:
 кістозні органні патології;
 поліпи, папіломи різної локалізації та післяопераційна профілактика їх рецидивів;
 метаплазії шлунка;
 гіпертрофія та аденома передміхурової залози;
 імунодефіцит та передпухлинні стани;
 хронічні вірусні інфекції;
 складні системні захворювання нез’ясованої етіології;
 хронічні та мляві органні та системні захворювання;
 захворювання, пов’язані з утворенням значних некротичних мас: ВРВ із переродженням у
трофічні виразки; хронічний тромбофлебіт;
 вузловий та дифузний зоб, аденоми залоз внутрішньої секреції;
 хронічні та мляві органні та системні захворювання зі значним зниженням
показників метаболізму та формули крові.

Показання в онкології:

 рак молочної залози, шийки та тіла матки, яєчника;
 рак гортані та легень;
 рак залоз внутрішньої секреції;
 рак шлунка, печінки, підшлункової залози;
 рак нирок;
 рак товстого кишечника та прямої кишки;
 рак сечового міхура, передміхурової залози;
 рак шкіри та слизової губ;
 меланома;
 інкурабельні та складні післяопераційні патології.